Ми з мамою ,здаємо кімнату ,студентам ,дівчатам . З якимось з них стаємо друзями ,а інколи доводится виставляти . В мене таке запитання ваш досвід , або щоб ви точно хотіли би ,щоб вам можна було б в квартирі .Подивітся ситуацію з різних сторін ,щоб ви заборонили ,або ваші умови ,якби ви здавали кімнату.

Я ніколи не винаймала квартиру, не було потреби. Квартирант жив у нас вдома, коли мені ще було 7 років - це був хлопець 17 років, син якихось друзів баби з дідом, він навчався у Львові 3 роки, сам з Чернівців. Я йому жахливо надоїдала, без дозволу заходила до нього в кімнату, переключала телевізор, бавилася на його приставці, брала його речі (тиряла шоколадні цукерки) - короче врєднічала на повну катушку, не знаю як він мене не прикакошив (була споба запхати мене головою в унітаз поки батьків не було вдома, але я так верещала, що віне мене пожалів). А ще один випадок був, коли я вже жила в чоловіка (2 роки тому). Ми живемо на 8-му поверсі, на 10-му здається квартира 2-м дівчатам, прибігає до мене сусідка з 9-го і каже, що в неї такі потопи і що зараз до нас почне текти, що треба піти і якось відкрити квартиру над нею (бо нікого нема вдома), думали трубу прорвало. Покликали ще пару сусідів в свідки, щоб потім не було претензій, що щось вкрали. Взламали замок, на кухні повний умивальник брудної посуди, кран відкритий на повний напір, вода на підлозі на пару см, закрутили кран, вичерпали і витерли воду, почали думати як закрити двері щоб не обікрали їх ще якісь... поки думали, зверху над дверима сусід знайшов ключ від замка, прибили назад налічніки, прибили якусь заслонку. От такі там дівчата не обережні, цікаво, якби сусіди подали в суд (ті шо з 9-го, бо тільки ремонт в кухні зробили) - хто би платив, орендарі чи орендодавець.
Якщо б я здавала квартиру, то не дозволяла б буянити там, шуміти до пізна, робити ремонт не узгодивши зі мною, виносити меблі, речі з хати (які мої), портити їх, курити в кімнатах. Той же випадок, якщо залиють сусідів - будуть самі оплачувати ремонт, а як ні то хай забираються з хати.

larisa, ніколи не була в ситуації винаймати квартиру з господарями і навряд чи зважилася на такий б варіант.
перш за все я б хотіла, щоб були встановлені певні правила і їх усі дотримувалися.
зараз я живу з сусідом тому кажу як в нас є. у нас половина холодильника і половина тумбочок у ванній та кухні. спільна велика кімната. окремий зошит, куди заносяться спільні витрати. тобто плин, інші миючі засоби, туалетний папір, комунальні витрати тощо. у нас спільне використання окремих побутових пристроїв, договорено яких. у нас нема обмежень на те коли та скільки прийде друзів. тобто нам не заважають його друзі, які в 12 ночі регочуть до телевізора. але якщо вам таке заважатиме, треба оговорити.
прибирання раніше було за графіком, а потім осточортіла його педантичність і я прибирала тоді, коли вийде. аа так, прибирання варто було б окремо оговорити.
приблизно так.
на щастя ми скоро переїзжаємо і будемо жити самі. а з господарями я б воопше дуба дала :)

А я коли навчалась в універі, то один рік жила з сестрою в бабулі, яка була свідком єгови. В принципі було класно, бо бабуля часто ходила на "собрания", а ще як приїхали її земляки з Арменії - два молодих хлопця, то взагалі супер! Часто приходила внучка бабулі, яка була обезбашена і в нас були міні-гулянки! Але коли мене почали агітувати гарні хлопці з голубими очами стати тоже свідком, я більше року не витримала. Висновок: краще з господарями не жити, і зразу встановити конкретні умови що можна, а що ні.

Ми з чоловіком теж знімали квартиру. Єдине що мене добивало це господиня,яка дуже часто приходила. :aggressive:

я здаю квартиру молодій парі без дітей. вже майже 2 роки. Ще ні разу там не була, не бачила що і як. Чи тоя така довірлива чи що, але я ну вірю людям, що в хаті все ок! вони нас вже 100разів запрошували в гості,типу глянути як і що.....а я не маю як(((.моя єдина вимога - акуратність і своєчасна оплата комунальних послуг, а от розрахунок за хату - конкретної дати нема, коли може, тоді платить, я їм чогось довіряю))))

Ми здаємо кімнату ,як розумієте не від виликих статків ,але проблеми виникають ,саме із за ми здаємо кімнату а не квартиру ,тобто пускаєш людей до хати ,а вони всюди ,,прибирання це окрема тема ,чомусь деякі думають також ,що ти маєш прибирати і виносити сміття, хочеться довіряти тобто ,що люди живуть і дивлятся за порядком ,але мама заразсама і весь час скаржится що навіть до хати заходити не хоче бо все треба прибирати ,а в селі хлопець живе то мама неможе нарадуватись ,і прибрано ,і вода завжди в хаті ,і хату не забуває закрити . Всі правила ми обговорюємо ,але в дівчат настає дуже швидко амнезія .

А я і знімаю квартиру у Львові і здаю свою в Тернополі. Головне що не подобається в оренді - це те, що господарям до лампочки, що тут труби старі, постійно протікають, душ поламаний, плитка в ванній відпала. Хочеш - роби мороч собі голову. Коли укладали угоду про це ніхто не згадував. Роблять ремонт в таких квартирах так щоб подешевше і вимагають потім страшні гроші, бо ж "євроремонт". Це в нас вже третя квартира, яку ми знімаєм і всюди перший місяць треба було все віддраїти, відмити, відчистити, бо попередні квартиранти таке враження що пів року не прибирали щоб нам було чим зайнятись. Отже хотілось б більш людського відношення з боку орендодавців. Жити в хазяйки я б не змогла, нічого не можу порадити. А на рахунок квартири, яку я здаю в оренду, то головне знайти нормальних людей, які б там підтримували чистоту, не буянили, були платоспроможні і навідуватись туди раз в місяць за грошима і заодно перевіряти стан помешкання.

Один час наймала квартиру у бабульки, яка жила зі своїм сином у сусідньому під"їзді, то вона, поки я була на роботі, частенько навідувалась у квартиру, щоб перевірити як я живу. Звісно, вона про це не признавалась, але мені це було дуже неприємно. Квартира була без жодного ремонту, страшно обгримана попередніми квартирантами і вся сантехніка трималась на чесному слові. Один раз зранку у мене у ванні на трубі біля лічильника зірвало кран, бо господарі, бажаючи зекономити, поставили найдешевший, і вода під шаленим тиском заливала хату. Я чуть інфаркт не дістала зі страху! Поки забігла до них в сусідній під"їзд, поки вони найшли ключі від підвалу, щоб перекрити воду, то у хаті діялось щось страшне. Потім їм довелось ще робити ремонт сусідам знизу. Добре, що не додумались мене звинувачувати. Після цього, наступну квартиру я обирала з кращим ремонтом і побутовими умовами.
А взагалі, найкраще здавати квартиру або знайомим, або перевіреним людям, бо я надивилась і начулась різного - дуже часто наші люди нешанобливо ставляться до чужої власності і нищать чуже майно страшно, вважаючи, що не моє - то і не шкода

я за час свого навчання винаймала квартиру, і не одну...про кожну своя розповідь окрема може бути :) не одну хату видраяла. :D здавав мені один дідусь однокімнатну, по знайомству.... була б знала, була б ногою не ступила туди... міг собі приххати за пенсійов, переночувати, день, два, бо ще нема на пошті грошів, не дали. :crazy: :crazy: :crazy: то просто пі*****ь чим довше жила тим він частіше починав приходити. сам десь з під Тернополя....сестра його жила в сусідньому під"їзді... то мала ключі, і коли їй хотілося(без моєї присутності) могла зайти. я вирішила шукати іншу хату- добре,що пощастило зразу. мала ключі на руках вже.то були зелені свята...вийшла я в магазин -вертаюся, а він на порозі стоїть, курить. і :ти хто така?до мене...на щастя, торби складені були вже.викликала таксі і переїхала. він таки і не зрозумів хто я така, скільки йому не пояснювали, що квартирантка,мабуть, шиза поїхала!!!

переїхала в інший район.по угоді. господиня- молода мама, подружилися.але то не варто того.тут мають бути відносини квартировинаймач- орендодавець. її чоловік по ночах десь носився, а вона видзвонювала мені, щоб я набрала з свого телефону, бо він не бере трубки.... таке мені набридло, я їй в такій послузі відмовляла. закінчилась угода- почала щомісяця рости ціна.з"їхала я по причині продажу тої квартири....хоча так вона її і не продала(так сусідка казала)
потім я була на Сихові.порядніших господарів я не зустрічала!!!звідти я заміж виходила :) і брама була :)
живемо ми окремо від батьків,в своїй квартирі ніби а ота з Сихова мені наймиліша :)

Скажу, як людина, яка знімала квартиру: якщо вже хтось наважується віддати свою власність в оренду, то орендар повинен мати право поводитись в квартирі, як її власник (звичайно, в межах норми: наприклад, якщо влаштовувати "паті на хаті", то без шуму по ночах і т.д.) правда без права одностороннього внесення змін у вигляд житла (не можна викидати чи ломати меблі, робити ремонт і т.д.)

А у нас люди, які здають квартиру мають цікаву психологію: хочуть мати прибуток з нічого, і в той же час отримати квартиру назад в такому ж точно стані як і до оренди. Потрібно бути готовим до того, що все зношується, ломається, псується з часом. Орендодавець не має права вмішуватись в особисте життя орендаря/орендарів. Візити контролю повинні бути чітко обумовлені в контракті оренди (а не як було у нас - "хазяйка" заходила до нас без попередження відкриваючи двері своїм ключем).
В свою чергу орендар зобов"язаний вчасно сплачувати за оренду і за комунальні послуги.

В мене таке питання от ви прийшли знімати квартиру бачете ,що квартира чи кімната ,чиста но без евро ремонту ,то невжеж ви розраховуєте ,що от я винайму тей все змінится з явля і мікроволновки ,і тостери ... ,або я читаю що нарікають що в їхали а там брудно ,незатишно ,но ви ж дивились до того , і якщо щось неподобається то можна і переїхати для чого ж терпіти . На мою думку також всі ціни ростуть ,тож якщо винаймаєш квартиру ціна зростає з кожним роком також ,як і платння за все.

Ми переїхали на квартиру за 2 тижні до пологів, квартира була після ремонту тож я (і трошки чоловік) гарно наробилися. Там не було ніяких меблів, тільки кухня і ванна, так що ми купили дешевий кутовий діван (потім жалкувала що не забрала його), б/у холодильник, люстри, і притащили нашу стару газову плиту(потім це залишили ніби в розрахунок) інші речі ми позичили у моїх батьків. Ми прожили там 4 місяці, все ніби класно але не було хорошої вентиляції і коли я варила щось, стіни і стеля ставали вологими, згодом ця волога переросла у пліснявіння, спочатку у кухні потім в кімнаті. Неодноразово скаржилися хазяїну, але результатом було те що я придбала грунтовку і фарбу і сама зробила міні ремонт. Та в таких умовах з дитинкою не хочеться жити.(але постійно згадую цю квартиру, багато хорошого там було.

Не знаю чи допоможе мій досвід larisa, але спробую.
Значить так. Ми були в ролі одних і в ролі інших - одночасно. Тобто винаймали цілу хату, здавали три кімнати квартирантам (по одному в кожній) і в двох жили самі з дитиною і котом ;)
Це було за кордоном, але яка різниця - тут чи там? Головне сам факт.
Щодо наших претензій до власників хати та й самої хату - ремонту, тощо: а не було ніяких претензій і не могло бути! :pardon: Хоча б тому, шо нас ніхто не заставляв брати саме цю хату, тай, зрештою, "бачили очі, шо брали! ;) Вважаю абсолютно нормальною вимогу власників "віддати" їм назад хату в такому ж вигляді, в якому вони її здали. І всякі крани і т. д. - це проблема винаймачів. Якби ми "віддали" власникам хату з якимись "пошкодженнями", з нас би "вичислили". І це нормально.
А взагалі - чому б не укласти договір, в якому зазначити усі вимоги сторін? Тоді проблеми з кранами відпадуть самі собою ;)

До нас в господарів не було ніяких вимог. Ясно як би то мало бути: чисто і т. д. Ми просто старалися підтримувати хату в тому стані, в якому взяли. Був нюанс - коли ми тільки дивилися хату - вказали господарям на погану підлогу... вони погодилися дати гроші на нову. А могли б сказати - "не подобається, не беріть!". Це вже від людей залежить... і від ціни, звичайно ;)
Щодо ключів у господарів - вони їх мали, але якби надумали навідатися, то задзвонили би день наперед. Ніколи, правда, вони так і не навідалися, але таке питання також варта обговорити.

Тепер за квартирантів.
Так як ми жили разом з ними, то і вимог було не густо ;) Зате - які!!! (Уявляю ваші посмішки зараз) Шоб була біла людина, мужчина нетрадиційної секс. орієнтації, який працює в авіакомпанії пілотом чи стюартом. Смішно? :D Для нас це було тоді дуже серйозно і ми таки знайшли таких людей. Багато можна говорити про їх плюси, але я знову відхиляюся...
Не знаю якими були б наші вимоги в Україні, якби ми здавали кімнати і жили разом з кимось... та такі як в усіх - вчасно платити, не палити, не дебоширити, не смітити і т. д.
Але якби ми здавали цілу хату чи квартиру без господарів, то основними вимогами були би: вчасно платити, не палити і хату не спалити ;) Тобто здати її таку ж, як і взяли. А все решта - це вже не наші проблеми :pardon:

Ми з чоловіком винаймали декілька років квартиру, допоки не купили власне житло. Нам видається, що нам пощастило з господарями, а цим господарям - з нами як з квартирантами :D Насамперед, господарі жили в іншому місті і жодного (!) разу за час нашого проживання до нас не навідувались. Якось на початку власниця квартири натякнула, що, можливо, її незаміжня донька приїжджатиме у відрядження до Києва і зупинятиметься у нас, але у нас, напевно, був такий вираз обличчя, що вони швидко відмовлись від своєї ідеї :D

Гроші ми передавали їм раз у квартал (наперед за 3 місяці) коли були у Львові, або через батьків. Перед тим як заселились, зробили косметичний ремонт в квартирі за власний рахунок, замовили жалюзі на всі вікна. Ретельно і регулярно самостійно сплачували комунальні послуги, дрібні ремонтні роботи в квартирі (каналізація, сантехніка, замки і т.д.) також були на нашій відповідальності, в квартирі підтримували ідеальний порядок. Але зате орендна плата нас більш ніж влаштовувала і її нам так і не піднімали, хоча навколо вона виросла ледь не в три рази за цей час. Треба додати, що це була квартира знайомих наших знайомих і саме від цих знайомих ми отримали її у "спадок".

Ми попередили наших орендодавців за 3 місяці, що переїжджаємо уже у власну квартиру і навіть знайшли їм хорошого квартиранта. Господарі ладні були, щоб ми самі з ним домовились за нову плату і передали ключі, і навіть не хотіли приїжджати для цього у Київ. Але ми були категоричні і попросили приїхати на "передачу об'єкта" :nea: Відтоді, зустрілись всі разом на цій квартирі (господарі, ми і новий квартирант), показали їм детально в якому стані квартира і все розповіли що і як, передали ключі і сказали па-па.

І були приємно здивовані, коли господарі щиро подякували нам за те, що так гарно утримували їх житло :blush:
От у нас скоро постане питання переїзду у більшу квартиру, і я вже переймаюсь чи зможу я допустити квартирантів в своє затишне гніздечко, яке з такою любов'ю ремонтувала (вірніше, координувала процес), добирала меблі і т.д. :D Відчуваю, квартира стоятиме порожня, але чужих людей я у неї не пущу :nea:

До речі, про досвід наших друзів орендування житла закордоном. В Швейцарії, наприклад, орендодавець захищений на всі 1000 %. Наприклад, орендодавець вправі перебирати квартирантами і відмовити їм на підставі їх національності, громадянства чи професії (звичайно, офіційно про причину ніхто не скаже - вам просто відмовлять і все, навіть якщо ви дуже порядна людина і з добрими намірами). Друге - квартира повинна передаватись орендодавцю у зразковому стані, тобто в такому, який у неї був спочатку, навіть якщо ви винайняли квартиру 5 років тому (!). Коли ви винаймаєте квартиру, то дві орендні плати залишаються у вигляді застави на випадок якщо щось у квартирі буде пошкоджено. Зрозуміло, що господарі потім роблять все для того, щоб цю заставу не повертати. Наприклад, до наших друзів вчепились, що шпалери в коридорі біля дверей трохи потерлись (і це за 3 роки експлуатації квартири !). Відтоді, моя коліжанка на 6 місяці вагітності відраювала на колінах всю квартиру до ідеального блиску, бо інакше б у низ не прийняли квартиру. (чи хтось з нас хоч раз винаймав квартиру, яку не треба було пару тижнів віддраювати від бруду ??! :D )
Більше того - розповім взагалі анекдотичний момент. У них була розкішна біла шкіряна канапа, яку вони придбали за власні гроші в квартиру. Але на новій квартирі були свої меблі і не було місця для цієї канапи. Отож вони захотіли подарувати канапу господарям (тобто просто залишити її в квартирі), але господарі сказали забрати канапу, бо згідно договору квартиранти повинні забрати всі свої речі. Мої друзі вирішили поговорити з новою квартиранткою, котра переїжджала на цю квартиру, але вона також повідомила, що їй ця канапа не потрібна. В Швейцарії є спеціальний день в місяць, коли ти можеш винести з своєї квартири просто на вулицю непотрібні речі (меблі, побутову техніку, іграшки) і будь-хто безкоштовно може їх взяти для себе (трапляються речі цілком нові і в ідеальному стані), але цей день був лише через 2 тижні, а друзям потрібно було звільняти квартиру через 5 днів.
Відтоді їм довелось (увага, та-та-та-там !) розпиляти пилкою розкішну шкіряну білу канапу, щоб вивезти її у власному легковому авто на сміттєзвалище (винайняти вантажне авто і заплатити за утилізацію коштувало б дорожче ніж сама канапа) :lol: :lol: :lol:

Отаке ось ;)

Користувач подумав і додав через 6 хв.:
Ого, скільки я тут написала :D

Користувач подумав і додав через 16 хв.:


О, здається, я здогадусь чому саме такі критерії ;) Чоловіки нетрадиційної орієнтації зазвичай дуже чистоплотні і люблять підтримувати вдома ідеальний порядок, ну а пілоти чи стюарти часто у відрядженнях, а відтоді рідко бувають вдома, а якщо вдома - то відсипаються цілодобово і їх не чути навіть :D Це такі ж ідеальні квартиранти, як ідеальний чоловік - "слєпо-глухо-нємой капітан дальнєго плаванія" :lol:

Хочу ще сказати на рахунок "нарікають що в їхали а там брудно ,незатишно ,но ви ж дивились до того". Так дивились, коли там ще були квартиранти зі своїми речами, зі своїм краном, який потім забрали. А господарі не хотіли щоб квартира простояла хоча б день без жильців, зразу підшукували когось нового, навіть самі не знали що там в них робиться. Але то таке, є різні люди. В мене подруга з хлопцем знімали кімнату в однієї бабці. То жили досить довго там, і святкували разом, і хатні справи ділили порівну. Коли одружувались, то ця бабця на їх весіллі була - їхала в інше місто, бо дуже хотіла. От так! larisa, бажаю вам знайти порядних людей і підтримувати з ними хороші відносини! :)

коли ми винаймали квартиру, то головним для нас було те,щоб господарі без нас не ходили в квартирі.

А так склалось, що моя сусідка за кордоном і я шукала їй квартирантів. Ці люди мали стати нашими сусідами тому до вибору людей ми підходили обережно.
Студенти це табу! чи один чи декілька вони всеодно раз в місяць роблять гульки в хаті і квартира перетворюється на бордель.

найкраще сімейні з дітьми люди. Так ми і поселили сім'ю. Для мене головне,щоб вночі ніхто не дибоширив і не шумів. А до плачу дитини я звикла.

В нас пустує квартира, чоловікова однокімнатна. Ми там жили до весілля 4роки і рік після, поки не переїхали в теперішню. На тій квартирі в нас ідеальний євроремонт, хороші меблі, техніка. Час від часу я ходжу туди прибирати, коли свекруха приїжжає, то там живе. Питання про квартирантів піднімалося, але все таки ми не змогли нікого взяти, адже то так важко пустити в своє гніздечко чужих людей. В мене напевне було б надто багато вимог...

то залежить все від характеру людини.
я була також студенткою, коли винаймала житло. але жодних гулянь в мене не було. всі решту з моєї групи жили в гуртожитках. і навіть були сварки в групі на рахунок всяких там святкувань.... звичайно все закінчувалось не в моїй хаті. я собі і не могла уявити, скільки потім там прибирати після них.

в нашому будинку, поверхом вище живуть дівчата студентки, скільки штук їх ніколи не дораховувалися, бо там прохідний двір!чоловік в будинку поставив замок на вхідні двері, в нас 14 квартир. і частенько хлопці підчікують щоб впустили до дівчат. ми завжди питаємо до кого? немає значення хто б не йшов, так в нас в будинку заведено.початок нового навчального року ми переживаємо всім будинком :wacko: було раз таке, що заставили всі недопалки позбирати з подвір"я :D .

а ще живуть 2 хлопці студенти на першому, то їх ніколи не чути!!! перед їх вікнами квітничок був заросший, там давно ніхто не садив нічого. так вони перекопали весною, і самі посадили квіти.

Дякую всім хто поділився досвідом , і за гарні поради ,і як говорится будем іскать .